Екскурсії Карпатами та Західною Україною. Архітектурний ансамбль споруд Успенського Ставропігійського братства у Львові.
Львівська ставропігія — це закрите братство, національно-релігійна громадська організація австрійських міщан Львова.
Початок діяльності близько 1439 року. Від 1530-х років розвивало бурхливу діяльність.
В 1586 році отримало від антіохійського патріарха Йоакима V підтвердження нового статуту, титул (статус) Ставропігії.
Архітектурний ансамбль Львівського Ставропігійського братства у Львові складається з церкви Успіння Богородиці,
вежі-дзвіниці Корнякта та каплиці Трьох Святителів. Кожна з цих споруд — унікальний витвір мистецтва, зразок художньої довершеності.
У їхній архітектурі поєдналися принципи ренесансного стилю з усталеними місцевими традиціями будівництва.
Першою піднялася над містом квадратна чотириярусна 65-метрова вежа (1572-1578), створена архітектором П. Барбоном.
Після завершення будівництва вежі Корнякта у Львові з'явилася нова каплиця Трьох Святителів (1578— 1591),
яка відігравала роль церкви. На жаль, її знищила страшна пожежа.
Але в 1671 році один з членів Успенського братства О. Балабан власним коштом відбудував цю споруду з білого тесаного каменю. Каплиця прямокутна, її увінчують три ренесансні куполи на багатогранних барабанах. Інтер'єр прикрашають витончена кам'яна різьба, ліплення, оригінальним живопис, що імітує мозаїку.
А кам'яний різьблений портал каплиці є чи не найкращим зразком архітектурної пластики ХVІ-ХVІІ ст.
У 1591 році Успенське братство — громадська організація православних українських міщан — розпочало будівництво четвертої церкви на честь Успіння Богородиці за проектом відомих майстрів архітектури П. Римлянина, В. Капіносата, А. Прихильного.
Будівництво тривало протягом З0 років. Освячував новий храм у 1631 році митрополит київський Петро Могила.
У цій будівлі львівського ансамбля споруд втілено традиційний тип українських триглавих деревяних храмів.
Стіни церкви прикрашають тосканські пілястри та доричний фриз, вирізьблений у камені.
Вони дуже вдало сполучаються з вітражами, створеними в 1920-1930 рр. Петром Холодним.
Інтер'єр храму прикрашає живопис ХVІІ-ХVІІІ ст., тут збереглися іконостас 1773 року та унікальні ікони роботи Ф. Сеньковича та М. Петрахновича, написані протягом 1630-1638 рр. Під час реставрації у середині XIX ст. церкву було оновлено і з'єднано з каплицею.
Успенська церква стала вже четвертим храмом на честь Успіння, збудованим на цьому місці.
Перший з них з'явився у Львові ще за часів Галицько-Волинської держави і був знищений пожежею 1340 року.
У 1421 році зведено на фундаменті давнього храму другу церкву Успіння — «з каменю та цегли».
Вона згоріла в 1527році, під час найстрашнішої пожежі за всю історію Львова. Тоді львівський єпископ Макарій Тучапський звернувся до всіх православних за підтримкою.
Її надали - молдавський правитель Олександр Лопушанин і його дружина Роксана.
Подружжя в 1547-1559 рр. побудувало третю церкву Успіння, яка теж згоріла в 1571 році.
До нас дійшло тільки зображення на печатці Ставропігійського братства кінця XVI ст.
Вежа Корнякта вважається однією з кращих будівель Європи того часу.
На момент завершення будівництва вона була наивищою в Європі.